В Україні використання послуг сурогатної матері повністю захищене законом, в якому прописані всі нюанси і спірні моменти сурогатного материнства. В першу чергу, на відміну від багатьох країн Європи і всього світу, в Україні дозволено так зване комерційне сурогатне материнство, тобто таке, коли гестаційний кур’єр отримує фінансову компенсацію за свої послуги. І ще одна істотна перевага українського законодавства по відношенню до сурогатного материнства полягає в тому, що відповідно до закону дитина, яка народжена із застосуванням сурогатного материнства, є дитиною жінки або пари, яка лікується від безпліддя. Сурогатна мати має ніякого права на дитину, що істотно відрізняє українське законодавство від російського.
В українському законодавстві немає ніяких обмежень, які стосувалися б винагороди сурогатної матері. Це означає, що розмір винагороди залежить тільки від особистого договору, який буде складено між гестаційним кур’єром і генетичними батьками дитини. Для порівняння, у Великобританії дозволено тільки не комерційне сурогатне материнство, але сурогатна мати може отримувати компенсацію за витрачений час в строго визначеному обсязі. Передбачається, що це дозволить зробити сурогатне материнство виключно некомерційним, коли сурогатна мама допомагає безкоштовно. Однак на практиці це виявляється значно складнішим безплідним парам, оскільки не у кожної з них є жінка, яка готова безкоштовно виносити і народити дитину, враховуючи, як багато часу і сил це забирає. Саме з цієї причини багато людей з країн Європи і всього світу приїжджають в Україну для того, щоб скористатися послугами сурогатної матері для зачаття і народження дитини.
Завдяки продуманому законодавству, немає необхідності використовувати для програми сурогатного материнства дозвіл спеціального органу усиновлення дитини. Наприклад, в Росії батьками дитини записуються його біологічні батьки тільки після того, як від нього відмовитися сурогатна мати, тобто батьки фактично всиновлюють власної дитини. В Україні ж вони спочатку записані як законні батьки, сурогатна мати не має на нього ніяких прав.
Крім того, законодавство визначає, хто має право користуватися послугами сурогатних матерів. Це означає, що для того, щоб пройти через процедуру сурогатного материнства, жінка або подружня пара повинні мати для цього медичні показання, тобто бути безплідними. Це означає, що всі розповіді про те, що послугами сурогатної матері користуються жінки, які просто не хочуть самі народжувати – це просто домисли. Насправді в програму сурогатного материнства допускаються тільки люди, які пройшли вже чимало спроб зачати дитину самостійно, але у них це не виходило. Природно, що в програму сурогатного материнства допускаються жінки, у яких деформована матка або у яких вона повністю відсутня. Показанням для використання послуг гестаційного кур’єра є також серйозні захворювання, які унеможливлюють процес виношування і пологів.
Однак, законодавство України містить у собі не всі тонкощі процесу, зокрема, договір про те, коли сурогатної матері будуть видаватися гроші в якій кількості, повинні складати юристи. Крім того, саме в договорі буде зазначено, яка компенсація покладається сурогатної матері в разі, якщо вона народить двійню, якщо пологи пройдуть із застосуванням кесаревого розтину, або якщо виникнуть непередбачені ускладнення. Наприклад, досить рідко, але буває таке, що у сурогатної матері трапляється викидень. Такі моменти не прописані в законодавстві, з цієї причини укладається договір з гестаційним кур’єром, який захищає права сурогатної мами і біологічних батьків дитини. Крім цього договору обов’язок гестаційного кур’єра – строго дотримуватися всіх рекомендацій лікарів, піклуватися про дитину.
Згідно із законодавством, перед тим, як жінка вступає в програму сурогатного материнства, необхідний письмовий дозвіл її чоловіка. Без дозволу чоловіка жодна жінка не може стати сурогатною матір’ю, втім, якщо подружжя розведені або жінка ніколи не була заміжня, це не виключає можливість участі в програмі сурогатного материнства.